ПРИГОДИ ТА ЗВИЧАЇ НА ТЛІ ІМПЕРІЙ: ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНІВ THE HISTORY OF HENRY ESMOND, ESQ. В. М. ТЕККЕРЕЯ ТА БРАТЬЯ-БЛИЗНЕЦЫ О.

УДК 82.091 ::821.161.2+821.111-3 Чик Д. Ч., докторант, Бердянський державний педагогічний університет denyschyk@ukr. net ПРИГОДИ ТА ЗВИЧАЇ НА ТЛІ ІМПЕРІЙ: ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНІВ THE HISTORY OF HENRY ESMOND, ESQ. В. М. ТЕККЕРЕЯ ТА БРАТЬЯ-БЛИЗНЕЦЫ О. СТОРОЖЕНКА Анотація Для чіткішого з ясування специфіки роману "Братья-близнецы (1855) О. Стороженка його зіставлено з історичним романом "The History of Henry Esmond, Esq. (1852) В. М. Теккерея. Для точнішої жанрової окресленості романів О. Стороженка та В. Теккерея застосовано тропологічну методологію американського історика Г. Вайта. В обох історичних романах спостерігаємо синтез двох типів сюжетів - сатиричну трагедію. Англійський та український письменники в розглядуваних романах конструюють три версії імперської візії історії - військову, релігійну та аристократичну. Клю чові слова: тропологічний метод, історіописання, сатирична трагедія, соціальна критика, Російська імперія, Британська імперія. Summary To ascertain more clearly the specifics of the novel "Brothers-Twins (1855) by O. Storozhenko it was compared with the historical novel "The History of Henry Esmond, Esq. (1852) by W. M. Thackeray. For defining more accurate genre features of the novels of O. Storozhenko and W. M. Thackeray the tropological methodology of the American historian Hayden White has been used. In both historical novels the synthesis of two types of stories - the satirical tragedy - is observed. The English and Ukrainian writers construct three versions of imperial historical vision in their novels - military, religious and aristocratic. Key w ords: tropological method, historiography, satirical tragedy, social criticism, the Russian Empire, the British Empire. Т в о р ч іс ть О. С то р о ж е н ка, як за уваж и л и ряд л іте р а турозн а в ц ів, ста л а н е с п о д ів а н ко ю д л я у кр а їн с ь ко го та р о сій сько го п и с ь м е н н и ц ь ко го та л іте р а турозн а в ч о го за га л у с е р е д и н и Х ІХ ст. Й ого м алі та великі прозові твори бул и ніби в ід л ун н я м у кр а їн с ь ко го р о м а н ти зм у, с у го л о с н и м з н а р а ц ій н и м и тр а д и ц ія м и вступали у д и с о н а н с з р о б о та м и р е алістів. Г. К в ітки -О с н о в я н е н ка та М. Гоголя, а то м у П о л е м ічним за л и ш а є ть с я пита н н я про ж а н р єд и н о го за в е р ш е н о го р о м а н у О. С то р о ж е н ка. С. Р е ш е туха н а зи в а є "Б р а ть я -б л и зн е ц ы перш и м у кр а їн с ь ки м р о м а н о м -х р о н іко ю (п о в то р ю ю ч и в и зн а чення А. Ш а м р а я ) й р о згл я д а є його в п о р ів н я н н і з р о м а н о м "П ан Х а л я в с ки й Г. К вітки- О с н о в я н е н ка та п о в істю "Т а р а с Б ул ь б а М. Гоголя [7, 11]. О чевидно, вваж а ти цей тв ір О. С то р о ж е н ка п е р ш и м р о с ій с ь ко м о в н и м р о м а н о м - х р о н іко ю в укр а їн с ь кій л іте р а ту р і б ул о б в е л и ко ю н е то чністю, а д ж е його б ул о о п у б л іко в а н о л и ш е в 1857 році в р о с ій с ь ко м у ч а сописі "Б и б л и о те ка 256

д л я ч те н и я, в той ча с як р о м ан П ан Х а л я в с ки й б ул о н а д р у ко в а н о в 1839 р. в ін ш о м у ж у р н а л і - О те ч е с тв е н н ы е за п и с ки. Є. Н іко л ьськи й в ід н о с и ть Б р а ть я -б л и зн е ц ы д о ж а н р у с ім е й н о ї х р о н іки а б о ж д о б л и зько го, на його д ум ку, ж а н р о в о го р ізн о в и д у [4, 53]. Я. Я н ів в и зн а ч а є цей тв ір я к ром ан вихо в а н ня, за у в а ж у ю ч и в о д н о ч а с й о го істо р и ч н у м о д и ф іка ц ію [11, 191]. Д л я ч іткіш о го з я сування с п е ц и ф іки ти п о л о гіч н о ї та ге н е ти ч н о ї с п о р ід н е н о с ті р о м а н у О. С то р о ж е н ка з тим чи інш им ж а н р о в и м р ізн о видом, у цій ста тті зіс та в и м о його з інш им сучасним у кр а їн с ь ко м у п и сьм е н н и ко в і те ксто м - р о м а н о м T h e H isto ry o f H e n ry E sm ond, Esq., a C o lo n e l in th e S e rvice o f H e r M a je sty Q ueen A n n e W ritte n by H im s e lf (1852) а н гл ій с ь ко го п и с ь м е н н и ка В. М. Т е кке р е я. Я к і в тв о р ч о с ті О. С то р о ж е н ка, істо рія в прозі В. М. Т е кке р е я д и в о в и ж н и м чи н о м п о є д н увалася з гум о р о м і сати р о ю. T h e H isto ry o f H e n ry E s m o n d... сам а в то р ув а ж а в в е р ш и н о ю с в о є ї тв о р чо сті, втім, як і Б р а ть я -б л и зн е ц ы, ром ан не зд о б ув ш и р о ко го визнання. Т а ко ж не м о ж н а в и кл ю чати зн а й о м с тв а О. С то р о ж е н ка з р о сій ськи м ско р о ч е н и м п е р е кл а д о м р о м а н у T h e H isto ry o f H e n ry E sm ond, Esq...., який б ул о о п у б л іко в а н о в 1855 р. у ч а сописі О те ч е с тв е н н ы е за п и с ки [9, 49], то б то за д в а роки д о ж у р н а л ь н о ї п у б л іка ц ії р о м а н у Б р а ть я -б л и зн е ц ы. В ід о м о, щ о T h e H isto ry o f H e n ry E sm ond, Esq.... п и с ь м е н н и к н а м а га в ся ств о р и ти за всім а п р и км е та м и істо р и ч н о го ф акту: окр ім в и ко р и ста н н я ф о р м и м е м уа р ів б е зп о с е р е д н ь о го у ч а с н и ка подій - п о л ко в н и ка Її В е л и чності ко р о л е ви А н н и - щ е й з в ід п о в ід н о д о тр и м а н о ю а р х а їч н о -м о в н о ю п а л ітр о ю та о ф о р м л е н н я м. П р о те історія р о згл я д а є ть ся тут в призм і д ія н ь не в е л и ки х о с іб (хо ча вони те ж п р е д с та в л е н і в тексті, а л е не з т р а д и ц ій н о го, а з п р и зе м л е н о го боку), а с е р е д н ь о го героя. Я к і ром ан О. С то р о ж е н ка, ром ан В. М. Т е кке р е я л іте р а ту р о зн а в ц і о зн а ч ували п о -р ізн о м у: я к ром ан вихо в а н ня, в я ко м у п р о та го н іс т че р е з см угу п о м и л о к все ж зд о б у в а є зр іл іс ть і п е в н у ж и ттє в у с та б іл ь н іс ть [14, 346]; як н а й б іл ьш істо р и чний з у с іх н а п и с а н и х п и сьм е н н и ко м с и н те з з р о м а н о м в и хо в а н н я [6, 49]; як с кл а д н е ж а н р о в е с и н кр е ти ч н е у творення - а л е го р и ч н о -б іо гр а ф іч н о -іс то р и ч н и й е п о с [12, 92-117]. Д л я з я сування то ч н іш о ї ж а н р о в о ї о кр е с л е н о с ті р о м а н ів О. С то р о ж е н ка та В. М. Т е кке р е я в арто за сто сувати тр о п о л о гіч н и й м етод а м е р и ка н с ь ко го істо р и ка Г. В айта, яки й б а зується на н а р а ти в н о м у - л ін гв іс ти ч н о м у ін стр ум е н та р ії. Істо р и чний текст, на й о го д ум ку, зум и сне м о д и ф ікуєть ся під впл и вом х у д о ж н ь о -л іте р а турної н а р а ц ій н о ї стр а те гії, я ку с в ід о м о в и б и р а є п р о ф е сій н и й істо рик, н а м а га ю ч и с ь п р е зе н тувати я ко м о га о б є кти в н іш у п о д іє в у картину. Т а ки м чином, ті чи інш і істо р и чні праці позн а ч е н і впл и вом р ізн и х м о в н и х стилів, які м о ж уть в ід о б р а ж а ти специф іч н і а в то р ські м анери письм а: л ір и ч н у або п о е ти ч н у, яка 257

за с то с о в у є ть с я при зв е р н е н н і д о д уху м и н у л о го, а б о ж р е а л іс ти ч н у - коли а н а л із д а в н іх подій зд ій с н ю є ть с я в ко н те ксті с у ч а с н и х в ч е н о м у та з пози ц ій м о д е р н о сті - чи а н ти кв а р н у з п ід кр е с л е н о ю ч а совою д и с та н ц іє ю [10, 24]. Х р о н іку подій та в л а сн е істо р ію Г. В а й т в ід н о си ть д о н а й б іл ьш п р и м іти в н и х е л е м е н т ів іс то р и ч н о ї о п о від і. С кл а д о в і істо р и ч н о го поля о р га н ізо в а н і в то м у порядку, в я ко м у вони в ід б увалися, а потім х р о н іка о р га н ізо в у є ть с я в істо р ію че р е з тр а н с ф о р м а ц ію подій у ко м п о н е н ти о п о в ід і [10, 25]. Х р о н іка за вж д и м ає від кр и ти й п о ч а то к подій, які р о зта ш о в ую ть ся у л ін ій н ій п о сл ід о в н о сті в н а сл ід о к с у б є кти в н о го в ід б о р у іс то р и ко м - я к правил о, з о гл я д у на їх н ю зн а ч и м ість. Д о то го ж се л е кц ія ти х чи ін ш и х с у тн іс н и х подій в п л и в а є на ж а н р істо р и ч н о го ром ану, ал е є за вж д и с у б є кти в н о ю. Л ін ій н іс ть о п о в ід і та п о че р го в а зм ін а н а й в а ж л и в іш и х п е р іо д ів у ж и тті р о д и н и Б ул ь б а ш ків зум о в и л а те, щ о д е я кі д о сл ід н и ки о значую ть ром ан О. С то р о ж е н ка як р о м а н -хроніку. Я к за у в а ж у є а в то р у п ід за го л о в ку, його тв ір не л и ш е р е п р е зе н тує о кр е м у п р и в а тн у істо рію, а є в тіл е н н я м істо р ії П р а в о б е р е ж н о ї У кр а їн и д р у го ї п о л о вини X V III ст. С п е р ш у п и с ь м е н н и к н е чітко о б и р а є то ч ку в ід л іку д л я с в о є ї оповід і, за зн а ч а ю ч и, щ о д ім Б ул ьбаш ків, п о б уд о в а н и й щ е за Г е тьм а н щ и н и, н е зв а ж а ю ч и на п ів то р а с то л іття існування, б ув щ е д о в о л і м іц ним [8, 179]. З р о зум іл о, щ о та ка х р о н о л о гія (Г е ть м а н щ и н у н а й р а н іш е м о ж н а р о згл я д а ти з 1648 р., за м е та ф о р о ю С. П лохія - с в іта н ку Г е ть м а н а ту [5, 138], коли на п о ч а тку р о ку р о зп о ч а л о ся в е л и ке ко за ц ь ке п о в ста н н я ) н а ш то в хує на д ум ку, щ о д ія р о зп о ч и н а є ть ся н а п р и кін ц і X V III ст., х о ч а у д ій с н о с ті - на п о чатку 1 7 4 0 -х років. П о д ії Гетьм а н щ и н и, свід ко м я ки х був с та р о с в ітськи й б уд и нок, я к за зн а ч а є О. С то р о ж е н ко, с п л е л и ся з м іс ц е в о ю м іф о л о гію і не зо всім с ки д а ю ть с я на ге р о їчну істо р ію ко за ц тв а - у винокур н і с в о го часу б ул о вбито п е р е о д я гн е н о го на нім ця чорта, який псував горілку, а в с та в ку в то п и л а ся красуня, яка д ізн а л а с я, щ о її коха ний б ув уб и ти й у б о ю з тур ка м и. Ц е не істо р и чні м а р кери, а ка зко ві та м іф о л о гічні - які тв о р я ть в ід п о в ід н е тл о для топосу, який, хоч і п о в я за н и й з б ур е м н и м и подіям и м и н ул о го, вж е за м кн ути й на собі - зі с в о є ю іс то р іє ю та д ій о в и м и о собам и (про тр а ге д ію красуні н а га д ую ть п ривиди, я ки х м о ж н а п о б а ч и ти м іс я ч н о ї ночі біля ста вка, д е вона п о кін ч и л а з ж и ття м ). В. М. Т е кке р е й ч ітко визначає, щ о у 1691 році, коли м ал ий Генрі Е см о нд п е р е х о д и ть під о п іку Ф р е н ка К асл вуд а, х л о п ч и н і б ул о 12 років. П ід за го л о в о к р о м а н у та ко ж ч ітко вказує період, коли в ід б увати м уться п о д ії - ча с п р а вл ін н я ко р о л е ви А н н и - 1 7 0 2-1 7 1 4 роки. П о п е р е д н ю істо р ію родини - їй в ід в е д е н о цілий р о зд іл - В. М. Т е кке р е й в и б уд о в ує за всім а п р а вилам и р о д и н н о ї хр о н іки : Е см о нди зд о б у в а ю ть ти тул и та л а ски від корони, з часо м п е р е д а ю ть ста тки н а щ а д ка м, які д о л у ч а ю ть с я д о 258

тв о р е н н я ім п е р с ь ко ї історії, б е р учи у ч а с ть в ти х чи ін ш и х б и тв а х. П роте ці зн а чим і б а та л ії зга д ую ть ся о д н и м рядко м : одні ги нуть - і о д р а зу м ова йде про тих, хто, м аю чи право н а сл ід н и ка, п ід х о п л ю є р о д и н н у історію. С п е р ш у роки, коли о п ікуном над Генрі був К асл вуд, м и н а ю ть б е зж у р н о - то м у їм не п р и д іл е н о б а га то м ісця у те ксті, а л е н е в д о в зі в ід б уваю ться події, які в и зн а ч а ю ть у о п о в ід і п ерш і вагом і історії. Я к і в О. С то р о ж е н ка, у ром ані В. М. Т е кке р е я п о п е р е д н і події не м а ю ть о с о б л и в о го зн а ч е н н я - вони л и ш е в и б у д о в у ю ть л а н ц ю г, який м о ж н а н а звати р о д и н н о ю історією. П ерш и м д о л у ч е н н я м д о в е л и ко ї іс то р ії ста є зустр іч щ е м о л о д и х ге р о їв зі зн а ко в и м и о со б а м и. Так, Гаррі Е см о нд ста є свід ко м н е в д а л о го за ко л о ту п р и х и л ь н и ків Я ко в а ІІ 1 6 8 9-1 6 9 0 -х рр., які п р а гн ул и п о в е р нути ко р о л ю -в и гн а н ц ю його трон. Т а ку ж зустр іч б а ч и м о в ром ані О. С то р о ж е н ка, кол и р о зб ій н и к Г а р куш а зд ій с н ю є н а б іг на Б удищ і. У ром ані T h e H isto ry o f H e n ry E sm ond, Esq.... го л о вний герой ста є а кти в н и м учас н и ко м війни за іс п а н с ь ку с п а д щ и н у й у перш ій ж е б и тві він п р о ти с та в л е н и й а н гл ій с ь ки м сол д а та м - д л я того, щ о б стати справж н ім воїном, х л о п е ц ь м ає за с та р іл і уявл е н н я про д о б р о ч е с н іс ть та за н а д то б л а го д у ш н е р е л ігій н е в и хо вання. Т а й ге р о їчна б и тв а тут п р е д с та в л е н а я к зв и ч а й н е р о зб ій н и ц ь ке п о гр а б ування [13, 275]. Я к б а чим о, Генрі не є о д н и м із б а га ть о х п е р е с іч н и х м о л о д и х о ф іц е р ів, він - в и соко м о р а л ь н и й герой, який не м ає н ічого с п іл ь н о го з р о м а н ти ч н и м и приго д а м и на війні. І рятує він, як ір о н ічно за у в а ж у є В. М. Т е кке р е й, не ка зко в у принцесу, а с та р у черницю. Т а ке ж п р о ти ста в л е н н я б а чим о і в ром ані О. С то р о ж е н ка. Б рати Б ул ьб а ш ки р а зю че в ід р ізн я ю ть с я від р о с ій с ь ки х п ід п р а п о р щ и ків. О п и с цих о ф іц е р ів в и ка зує х и тр іс ть і п ід л ість [8, 271]. П и с ь м е н н и к різко кр и ти кує зн е в а ж л и в и й тон зв е р та н ь о ф іц е р ів д о х о х л е н ків Б ул ьб а ш ків, хоча ті є н а в іть кр а щ и м и та в п р а в н іш ім и за росіян, які га н ь б л я ть честь о ф іц е р а п о га н и м и в чинка м и. Б рати п о в н іс тю ін те гр ую ться в ім п е р с ь ку а р м ію й у п р о д о в ж восьм и р о ків б е р уть у ч а с ть у в сіх н а й в а ж л и в іш и х б и тв а х р о с ій с ь ко -ту р е ц ь ко ї війни, у п е в н е н о п р о с о в у ю ч и с ь по д р а б и н і зв а н ь і почесте й. З р о зум іл о, щ о та ке в ід п о в ід а л ь н е ста в л е н н я до в ій с ь ко в о ї сп р а ви є т а ко ж р е тр а н с л я ц іє ю в л а сн и х п о гл я д ів письм е н н и ка, який і сам в ід д а в в ій сько в ій сл уж б і м а й ж е 30 років. У тво рі в и р а зн о п р е д с та в л е н о а в то р с ь ку ін те р п р е та ц ію п о с т-ге ть м а н с ь ко ї істо р ії ко за ц тва, яка п о л я га є в ім п е р с ь ко м у б а ченні істо р ії ц іл ко в и то ко л о н ізо в а н о ї У кр аїни. А н гл ій с ь ки й та у кр а їн с ь ки й п и сьм е н н и ки в р о згл я д у в а н и х р о м а н а х ко н с тр у ю ю ть три в е р сії ім п е р с ь ко ї в ізії істо р ії - вій сько ву, р е л ігій н у та а р и сто кр а ти ч н у. В. М. Т е кке р е й о п и р а є ть ся о ф іц ій н ій б р а в у р н ій істо р ії і кр и ти кує н а й в и щ і вій сько в і чи ни б р и та н с ь ко ї арм ії, які н е за сл уж е н о, на крові та кістка х с в о їх під л е гл и х, зд о б у в а ю ть п очесті та сл аву. О б р а зо м в ій с ь ко в о го ін тр и га н а, який д у м а є л и ш е про вл а сн е зб а га че н н я, є ге р ц о г 259

М а л ьборо, який у в ій ш о в у істо р ію як н а й в и д а тн іш и й п о л ко водець. П и с ь м е н н и к ір о н ічн о пиш е про х о л о д н о кр о в н іс ть в ій сько в о го д іяча : він за л и ш а в ся спокій н и м і на полі битви, і під ча с н а й б іл ь ш и х ін тр и га х і зл о чинах. П ісля в е л и ки х битв, які п р и несл и М а л ь б о р о сл а в у та л а н о в и то го ко м а н д увача, він б е зж а л ь н о о б р а х о в у є с в о ї с о л д а тів та в сіл я ко п р и н и ж ує о ф іц е р ів, за вд я ки х о р о б р о с ті я ки х зд о б у в а в перем о ги. Т а ки м чином, о б р а з М а л ь б о р о є а м б ів а л е н тн и м, а д ж е з о д н о го б о ку він ціл ко м в и п р а в д о в ує п о кл а д е н у на н ього в и со ку д о в ір у та н а сн а ж ує с в о їх с о л д а тів на ратні подвиги, а з ін ш о го - йде д о вико н а н н я м ети че р е з тр упи н а в іть с в о їх со р а тн и ків, не д о б и р а ю ч и за с о б ів [13, 3 1 7-3 1 8 ]. У ром а н і О. С то р о ж е н ка в ій сько в у в е р сію ім п е р ії п р е д с та в л я є м айор, який в м о в л я є б а ть ків від д ати б р а тів -б л и зн ю ків на в ій сько в у сл уж б у. М а й о р в и ступає проти о світи і п е р е ко н а н и й, щ о справа ко ж н о го - від д ати ж и ття на полі б и тви за К а те р и н у ІІ. О б о в я зо к сол д а та, на його д ум ку, скл а д а є ть с я з тр ь о х скл а д о в и х: б ути с л у го ю м а тін ки - цариці, б а ть ків щ и н и і за хи снико м віри п р а в о с л а в н о ї [8, 247]. Х о ч а ідея сл уж ін н я в м а й о р а інколи в и д а єть ся ко м іч н о ю - він, н а п р и кл а д, в важ а є н е о б хід н и м е л е м е н то м в ій с ь ко в о ї п ід го то в ки за зуб р е н н я В ій сько в о го у с та в у П е тр а І, щ о й с ув о р о в и м а га є у св о їх п ід л е гл и х - ч о л о в ік є в зір ц е в и м ім п е р ськи м патр іо то м, який п р о сить п ід л е гл и х бути д о б р о зи ч л и в и м и о д и н від о д ного, а д ж е всі вони - д іти ім п е р а тр и ц і. У ром а н і В. М. Т е кке р е я о с о б л и в о ко л о р и тн и м є п е р с о н а ж п а сто р а Голта, о д н о го з в а та ж ків н е в д а л о го за ко л о ту я ко б ітів з м ето ю п о в е р н е н н я д и н а с тії С тю а р тів на б р и та н ськи й п рестол. За його м а ско ю д о б р о зи ч л и в о с ті та д у ш е в н о с ті кр и ється під ступний і хи тр и й інтриган, який вм іл о м а н іп у л ю є своїм и го сподарям и. Б удучи справж н ім р е л ігій н и м ф а н а ти ко м, він та ко ж п ід ко р я є своїй волі м а л о го Е см о н д а й н а д о вго п р и в и в а є й о м у п р е кл о н ін н я перед ка то л и ц и зм о м і о р д е н о м, який п р е д с та в л я є - єзуїта м и, за ко ж н о ї н агоди д о в о д я ч и перед учнем в и щ ість і п р а в и л ь н іс ть с в о є ї віри [13, 73]. Н а віть після н а в е р н е н н я Е см о н д а д о а н гл іка н с тв а ста р и й є зуїт р о б и ть уперті спроби ка зуїс ти ч н и м и м е то д а м и зн о в у зм уси ти його д о тр и м у в а ти с я ка то л и ц и зм у, н а в іть д о в о д я ч и, щ о м іж ним і п р о те с та н ти зм о м н е м а є ж о д н и х в ід м ін н о сте й. Р е л ігій н у в е р сію ім п е р с ь ко го св іто б а ч е н н я в ром а н і у кр а їн с ь ко го п и с ь м е н н и ка п е р с о н іф іку є а р х ім а н д р и т М е л ьхісе д е к, який, на в ід м ін у від м айора, не є в и га д а н о ю о со б о ю. А р х ім а н д р и т М е л ь х іс е д е к (М атвій З н а ч ко -К а р п о в с ь ки й ), р о д ом з ко за ц ь ко ї родини, був визн а чним р е л ігій н и м д ія че м, який, зд о б увш и ґр ун то в н у о с в іту в К и єв о -М о ги л я н с ь кій а ка д е м ії, п р и с в я ти в все ж и ття б о р о ть б і за п р а в о с л а в н у віру, за р у ч и в ш и с ь п ід тр и м ко ю К а те р и н и ІІ. Ч е р е з а кти в н у а н ти гр е ко - ка то л и ц ь ку та а н ти ка то л и ц ь ку п о зи ц ію він за зн а в п е р е сл ід ування з б о ку п о л ь с ь ко ї влади, а та ко ж, за тв е р д ж е н н я м П. М ір чука, у д о с то їв с я ціл ком м іф іч н о го о р е о л у о р га н іза то р а К о л іївщ и н и, я ко м у н а в іть припи сували 260

п о свячення н о ж ів у ч а с н и ка м п о в ста н н я в М о тр о н и н с ь ко м у м о н а сти р і [3, 2 6 1-2 6 2 ]. О. С то р о ж е н ко в и ко р и с то в у є цю с л а в у н е п р и м и р е н н о го б о рця з н е в ір а м и -ка то л и ка м и у зм а л ю в а н н і о б р а зу аске та. У н е тр и в а л ій р о зм о ві з б р а та м и а р х ім а н д р и т в и с л о в л ю є св о ю чітку п р о ім п е р с ь ку пози ц ію, під я ку п ід л а ш то в у є і с в о ю віру, яка б а зується на п р и нципі сл у ж б а ім п е р ії = о б о р о н а віри = сл уж ін н я б о го о б р а н ій ім п е р а тр и ц і [8, 2 9 7-2 9 8 ]. С воїм н е п р и хованим р е л ігій н и м ф а н а ти зм о м а р х ім а н д р и т схож и й на Т е кке р іїв с ь ко го п а с то р а -є зуїта Голта, який та ко ж упевнений у б е зза п е р е ч н ій в и щ о сті і свято сті його віри, а б уд ь-я кі супроти вні а р гум е н ти в в а ж а є н ікчем н и м и й п а л ко їх с п р о с то в у є. П р а в о с л а в я в О. С то р о ж е н ка п о с та в л е н е на с л у ж б у н а щ а д ка м ко л и ш н іх козаків, а те п е р - п р е д с та в н и ків ім п е р сько ї арм ії. Т е за М е л ь х іс е д е ка про єд н іс ть духу, пл оті та в ір и, а та ко ж п о хід н а від цієї м іф іч н о ї спіл ь н о с ті ім п е р ська ідея про р ів н ість в ір н о сті ц а риці та д о тр и м а н н я п р а в о с л а в н о ї віри зм уш ує п р и га д а ти подіб ні д ум ки з о с та н н ь о го р о зд іл у Т а р а с а Б ул ь б и М. Гоголя в д р угій - п р о р о сій ській - редакц ії, щ о м ал и на м еті зо б р а зи ти у кр а їн с ь ки х ко за ків б о р ц я м и за р о с ій с ь ку зе м л ю та вір у, а не за в л а сн у б а ть ків щ и н у. Ц ікаво, щ о М е л ь х іс е д е ку о с о б л и в о ім п о н ує те, щ о б р а ти піш л и в р е гул я р н і війська, а не в козацтво. А р х ім а н д р и т радий з того, щ о б р а ти р о зір в а л и с ім е й н у тр а д и ц ію і стали на сл уж б у ім п е р а тр и ц і, бо та ки м чином вони з єд н ую ться з о д н о п л е м ін н и ка м и в стіні о б о р о н и є д и н о п р а в и л ь н о ї віри та п р а в о с л а в н о го ц а р с тв а. П ро то л е р а н тн іс ть д о ін ш и х релігій, о чевидно, ка те го р и ч н о не йдеться, бо ж це, в ід п о в ід н о д о за п р о п о н о в а н о ї м од елі, в в а ж а ти м е ть ся зр а д о ю ім п е р а тр и ц і. А р и с то кр а ти ч н и й р івень Б р и та н с ь ко ї та Р о с ій с ь ко ї ім перій зо б р а ж у є ть с я о б о м а п и с ь м е н н и ка м и я к виродж е ний. Я к вж е за зн а ч а л о ся, о п и с у в а н і п о д ії в р о м ані В. М. Т е кке р е я п р и п а д а ю ть на кін е ц ь X V III - п о ч а то к Х ІХ ст. - го л о в н о п о в ста н н я я ко б ітів і вій ну за іс п а н ську спадщ и н у. Д в о р я н и зо б р а ж ую ть ся е го їс ти ч н и м и та б е зп р и н ц и п н и м и л ю б и те л я м и карт, д уе л е й і х о р о ш о ї кухні. С в ітське ж и ття ти х чи ін ш и х б л а го р о д н и х с ім е й с тв п и с ь м е н н и к н а си чує п о в с я кд е н н и м и р и туа л а м и - п о л ю в а н н я м, раутам и, с п о ж и в а н н я м їж і та напоїв, б а л а м и, д р іб н и м и ін тр и га м и, пл ітка м и тощ о. Т а ки м чином, п о б ут ч а сто зм уш ує за б ути на ф о ні я ки х зн а ко в и х іс то р и ч н и х подій - бунтів, б и тв і зм ін п р а в л я ч и х е л іт - в ід б уваю ться тр и в іа л ь н і сім е й н і ін ц и д е нти. Р о д ини б р и та н с ь ки х а р и с то кр а тів ж и в у ть ф ікти в н и м и ід е а л а м и й охо че б е р уть у ч а с ть в ко н ф л ікта х, які їм н а справд і невигід н і, як, наприкл а д, зм о в а я ко б ітів чи б и тв а за іс п а н с ь ку сп а д щ и н у, п р е ф е р е н ц ії ж о тр и м ую ть інш і - д е р ж а в ц і та вій сько ві. У ром а н і пока за н о, щ о я ко б ін ські п е р е ко н а н н я, які були в л а сти в і п а р тії торі, поволі с та ю ть а н а х р о н іч н и м и та н а в іть н е б е зп е ч н и м и д л я п о ступу ім перії, а то м у п р о п а гуєть ся перехід д о п е р е ко н а н ь п а р тії вігів. 261

Т а ка ж н о в а а р и с то кр а тія зо б р а ж уєть ся і в ром ані О. С то р о ж е н ка - вона, п а м я та ю чи про с л а в е тн е м и н ул е с в о їх предків, н а м а га єть ся ін те гр увати ся у р о сій ськи й д в о р я н с ь ки й загал. С а м е то м у Б ул ьб а ш ки р о зм ір ко в у ю ть про ко р и с н іс ть о світи с в о їх д іте й у П етербур зі, зв ід ки вони м о ж уть п о в е р н ути ся с п р а в ж н ім и ф р а н ц у за м и (не о б го в о р ю є ть с я те, чи п о тр іб н а ця с п р а в ж н іс ть ю н а ка м на б а ть ків щ и н і, - та к п р и й н я то в м іс ц е в о ї знаті). З р е ш то ю, п р и м ітн и м в о б о х р о м а н а х є за в е р ш е н н я ж и ттє в о го ш л яху ге р о їв я к р е п р е зе н та н тів св о є ї д о б и. Генрі Е см о нд не схо ж и й ні на своїх д а л е ки х і б л и зь ки х родичів, ні на св о їх то в а р и ш ів по зброї. Він п е р е ко н а н и й, щ о сучасне й о м у с у с п іл ь с тв о д о с то й н е зн е в а ги та ж а л ю, а б о й навіть зн и щ е н н я. Втім, за р а д и коха ння й п о д а л ь ш и х н а м ір ів він зм у ш е н и й д ія ти, як всі - прийняти за га л ьні ж и ттє в і ід е али і ш укати сл а ви та грош е й на п о л я х б и тв [1, 73]. А л е о б р а н и й ж и ттє в и й план не п р и н о си ть зи ску - він б е р е уча с ть у н е в д а л о м у п е р е в о р о ті за р а д и ко ха н о ї Б еатріс, а вона в и я виться не п е тр а р ків с ь ко ю Б еатр іче, я ка зд а тн а д а в а ти н а д ію на спасін н я та бути д ж е р е л о м ж и ттє в о ї сили, а п о р о ж н ь о ю ін тр и га н ко ю, я ку ц іка в л я ть л и ш е ти тул и та сл а ва. П ісля ч е р го в о го р о зч а р ування Е см о нд за л и ш а є б а ть ків щ и н у, за я ку ко л и сь був л а д е н в ід д а ти ж и ття, їд е в о д н у з а н гл ій с ь ки х кол оній у А м е р и ц і, д е с тв о р ю є с ім ю та з л ю б л я ч о ю д р у ж и н о ю р о зп о ч и н а є нове ж и ття. Н е м о ж л и в іс ть д о с я гн у ти щ астя у н о в и х у м о в а х зум о в л ю є і ж и ттє в і невдачі б р а тів Б ул ьбаш ків. П ісля в ій с ь ко в о ї сл уж б и чо л о в іки сперш у в д а л о зм ін ю ю ть вид д ія л ь н о с ті: п о ч и н а ю ть ж и ти с а м о тн ім п а сто р а л ь н и м ж и ття м. Втім, п о в е р та ю ть ся вони в зо в сім ін ш у У кр а їн у, я ка щ е б іл ьш а д м ін іс тр а ти в н о ін те гр ується в ім п е р ське тіл о. Т а о б и д в а брати в о л ію ть не пом ічати цих ка р д и н а л ь н и х зм ін, які за л и ш а ю ть в м и н ул о м у п о л ко в н и ч о -с о те н н у У кр а їн у, - р а д ію ть гарній природі й д о в ко л и ш н ь о м у світові, я к д о те п н о за у в а ж и в М. З еров, як ті ш ко л я р і на в а ка ц ія х [2, 760]. О. С то р о ж е н ко за у в а ж у є в ід м ін н о сті в х а р а кте р а х б р а тів, які п о гл и б и л и ся після повернення: С е м е н С е м е н о в и ч за хоплю єть ся чита н н я м кн и г і ж урналів, а Іван С е м е н о в и ч за й м а є ть ся го сподарств о м. Героїку б а та л ь н и х сцен за м ін ю є р о зм ір е н е ж и ття, н е тр и в а л і зустр ічі з інш и м и п о м іщ и ки, св а та н н я і весіл л я. П и с ь м е н н и к зв е р та є у в а гу на те, щ о р а н іш е п о в с я кд е н н е ж и ття б а га ти х у кр а їн с ь ки х п о м іщ и ків б ул о н а сл ід ув а н н я м с ім е й н о го та с у с п іл ь н о го ж и ття п о л ь с ь ки х м агнатів, а те п е р воно п о в то р ю є м о ско вські та п е те р б урзь кі зр а зки [8, 379]. П ізніш і ж и ттє в і н е в д а чі п о р уш ую ть д р у ж н ій та н д е м б л и зн ю ків і п р и зв о д я ть д о ф а та л ь н о ї св а р ки, я ка за в е р ш у є ть с я їх о д н о ч а с н о ю см е р тю. С м е р ть Б ул ь б а ш ків є а б сурдною, б іл ь ш е то го - вона гр о те с кн а та тр а гіко м іч н а : н ікч е м н а суперечка в дусі го го л ів с ь ко ї сварки Івана Ів а н о в и ча та Івана Н и ки ф о р о в и ча, як то п о м іти в не один л іте р а турозн а в е ц ь, п е р е р о с та є у у б и в ч у ворож н е ч у, яка п ід р и в а є зд о р о в я братів, і вони б е з св ід о м о с ті 262

в м и р а ю ть в о б ій м а х о д и н о д ного. Щ о п р а в д а, на в ід м ін у від М. Гоголя, О. С то р о ж е н ко в и р іш ує за в е р ш и ти св а р ку не п р и м и р е н н я м, а с м е р тю з розпуки та від чаю. С від ки п у б л іч н о ї сути чки б р а тів н а зи в а ю ть їх К аїном і А в е л е м, а д ж е р о зб р а т п о р о д ж е н и й за зд р іс тю д о успіх ів ін ш о го - інш им и сл о вам и, ти п о в а д ія л ь н іс ть п о м іщ и ка в б и в а є ко л и ш н іх б о й о в и х о ф іц е р ів. Н е с п о д ів а н а й б е згл узд а с м е р ть Б ул ь б а ш ків є д л я н и х єд и н и м в иходом і с и м в о л ізує н е м о ж л и в іс ть н а щ а д ків с п р а в ж н іх за п о р о ж ц ів, які д о в е л и н а я в н ість ге р о їч н о го д у х у на полі битв, стати щ а сл и в и м и гр е ч ко сія м и. Я к і Генрі Е см о нд після участі в н е в д а л о м у перевороті, вони з волі а в то р а в тіка ю ть, а л е не в інш у ко л о н ію - це бул о б зр а д о ю за га л ь н о м у ім п е р с ь ко м у д ухо в і ром ану, - а в кр а щ ий с в іт. Т а ки м чином, а н гл ій с ь ки й та у кр а їн с ь ки й п и с ь м е н н и ки в п р о а н а л ізо в а н и х р о м а н а х ко н стр ую ю ть вій сько ву, р е л ігій н у та а р и с то кр а ти ч н у в е р сії ім п е р с ь ко го тр а кту в а н н я історії. В іс то р и ч н и х р о м а н а х В. М. Т е кке р е я та О. С то р о ж е н ка тон о п о від і С а тири в и зн а ч а є с п е ц и ф іч н и й ід е о л о гіч н и й п ід те кст тр а ге д ії, який в о б о х а н т и кв а р н и х те кс та х х а р а кте р и зу є ть с я зо б р а ж е н н я м ім п е р с ь ко ї ко н с е р в а ти в н о ї ід е ології. Щ о п р а в д а, в р о м ані В. М. Т е ккке р е я ця ко н с е р в а ти в н а ід е о л о гія, попри го стр у а в то р с ь ку д е ко н с тр у кц ію, за л и ш а є ть ся са м о д о с та тн ь о ю, стій ко ю і н е за м інною. В у кр а їн с ь ко го п и сьм е н н и ка гл о р и ф іка ц ія н о в и х ум ов, в які п о тр а п и л а ко л о н ізо в а н а У кр а їн а ІІ-ї п о л о вини X V III ст., п е р е тв о р ю є ть с я на н е п р я м у кр и ти ку с о ц іа л ь н и х ум ов, за я ки х ги нуть кращ і н а щ а д ки ко л и ш н іх за п о р о зь ки х козаків, яких, з о д н о го боку, він зо б р а ж а є п о зи ти в н о - я к в п р а в н и х воїнів ім п е р сько ї арм ії, а з ін ш о го - як б е зта л а н н и х л ю д е й, які н іяк не м о ж уть стати ти п о в и м и м а л о р о с ій с ь ки м и п о м іщ и ка м и, щ а с л и в и м и у своїй п о в сякд е н н о сті. ЛІТЕРАТУРА 1. Бурова И. И. Романы Теккерея : становление реалистического психологизма в английской литературе середины XIX в. / И. И. Бурова. - СПб. : Издво С.-Петерб. ун-та, 1996. - 144 с. 2. Зеров М. Брати-близнята (Історія і побут у Стороженковій повісті) // Українське письменство / Микола Зеров ; упоряд. : М. М. Сулима ; ред. : М. Москаленко. - К. : Вид-во Сол. Павличко Основи, 2003. - С. 745-764. 3. Мірчук П. Коліївщина. Гайдамацьке повстання 1768 р. / Петро Мірчук - Нью Йорк : Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, 1973. - 319 с. - (Бібліотека українознавства. Ч. 41). 4. Никольский Е. В. Семейная хроника: проблемы истории и теории / Е. В. Никольский // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Сер. : Філологічні науки. - 2013. - 2. - С. 52-64. 5. Плохій С. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій / Сергій Плохій ; авториз. пер. з англ. М. Климчука. - K. : Laurus, 2013. - 440 с. - (Серія Золоті ворота, вип. 5). 6. Проскурнин Б. М. Может ли историк доверять романисту: об историческом романе У. М. Теккерея История Генри Эсмонда, эсквайра / Б. М. Проскурнин // 263

Вестник Пермского университета. Сер. : История. - 2012. - Вып. 2 (19). - С. 44-53. 7. Решетуха С. А. Проза Олекси Стороженка: жанрово-стильові особливості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 "Українська література / С. А. Решетуха. - Львів, 2007. - 20 с. 8. Стороженко О. Братья-близнецы. Очерки Малороссии прошлого столетия // Твори : в 2 т. / Олекса Стороженко. - К. : Держ. видав. худож. літ., 1957. - Т. 2. - 1957. - С. 177-423. 9. Теккерей У. М. Творчество. Воспоминания. Библиографические разыскания / сост. Е. Ю. Гениева. - М. : Кн. палата, 1989. - 488 с. 10. Уайт X. Метаистория: Историческое воображение в Европе XIX века / Хейден Уайт ; пер. с англ. под ред. Е. Г. Трубиной и В. В. Харитонова. - Екатеринбург : Иэд-во Урал, ун-та, 2002. - 528 с. 11. Янів Я. Порівняльний аспект романів виховання "Повнолітні діти Ірини Вільде та "Братья-близнецы Олекси Стороженка / Ярина Янів // Українське літературознавство : зб. наук. пр. - Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2011. - Вип. 73. - С. 189-193. 12. Loofbourow J. Thackeray and the Form of Fiction / John Loofbourow. - Princeton : Princeton University Press, 1964. - 244 p. 13. Thackeray W. M. The History of Henry Esmond, Esq. / W. M. Thackeray ; Foreword by V. V. Ivasheva. - Moscow : Foreign Languages Publishing House, 1954. - 595 p. 14. Worth G. J. The Unity of Henry Esmond / George J. Worth // Nineteenth- Century Fiction. - 1961. - Vol. 15. - No. 4. - P. 345-353. Стаття надійш ла до р е д а кц ії 31 ж овт ня 2016 року 264